Готська мова. Історія та факти

Готська мова (𐌲𐌿𐍄𐌰𐍂𐌰𐌶𐌳𐌰, Gutarazda) — мертва мова, якою розмовляли готи. Належить до східногерманської групи індоєвропейської родини мов.

Факти цієї мови часто приймають за точку відліку при проведенні порівняльно-історичних та типологічних досліджень германських мов. Поява готської писемності пов’язана з розповсюдженням серед готів християнства в IV ст. Першим християнським проповідником був Вульфіла.

Задля розповсюдження нової релігії Вульфіла створив готський алфавіт і переклав “Священне писання” готською, яку визначають як “класичну готську” (термін П.Скардільї) або “церковноготську” (термін Н.О.Ганіної).Накреслення літер сягають латиниці, а до рунічного письма давніх германців. З рунічного ж письма були запозичені і графоніми (назви букв), які позначали певні предмети і категорії.

Особливості вимови готських літер.

Приголосні. Букви p, t, k, f, s, z, þ, l, m, n, r, j вимовляються, як пишуться. Готське q вимовляється як [kw]. Букви b, d, g на початку слова та всередині після приголосного вимовляються як дзвінкі проривні [b], [d], [g], а всередині після голосного як дзвінкі щілинні [v], [ð], [γ]. Напр.: bairan ‘нести’, diups ‘глибокий’, giban ‘давати’, gudja ‘священик’. Щодо літери g, то вона зустрічається в кінцевій позиції слів. Вважається, що в таких випадках g вимовляється як [x], пор.: giban ‘давати’ [g], daga ‘день, дав.відм.одн.’ [γ], dag ‘день, знах. відм. одн.’ [x]. Буквосполучення gg, gk читаються як [ŋ] в усіх позиціях. Напр.: aggilus ‘ангел’, drigkan ‘пити’. Виключення становлять такі слова, як triggws ‘п
Голосні.Нижче наведені деякі правила вимови готських літер:

â	[â]	hâhan ‘вішати’;
ê	[ê]	galêsun ‘зібраний’;
ai	[e:]	saian ‘сіяти’
ei	[î]	galeiþan ‘іти’;
ô	[ô]	stôls ‘місце, трон’;
au	[o:]	staua ‘суд’;
û	[û]	ût ‘з’.
a	[a]	aggilus" ангел"

Усі відомі нам рукописи Готської Біблії є переписаними списками вестготського тексту, зробленими остготами в V–VI ст. – періоду розквіту королівства Теодоріха. Збереглося декілька рукописів Готської Біблії: “Срібний кодекс” (Codex Argenteus) V–VI ст. Рукопис складався з 330 аркушів, до нашого часу дійшло лише 188 аркушів, які містять уривки чотирьох Євангеліє, (Упсала, Швеція). Манускрипт написаний на пурпурному пергаменті срібними та золотими літерами і містить великі уривки з Євангелій від Матвія, Іоана, Луки та Марка. “Амброзіанські кодекси” (Codices Ambrosiani) VII–VIII ст. (Амброзіанська бібліотека – Мілан). Уривки Нового та Старого Заповітів, Послання апостола Павла. “Каролінський кодекс” (Codex Carolinus) – двомовний рукопис (готська та латина) – V ст. – 4 аркуші. Містить текст “Послання до римлян”. “Гессенський уривок” (за місцем зберігання), знайдено в Єгипті, датується V–VI ст. Налічує два аркуші (готська та латина). +Дрібніші пам’ятки, які визначили ще в ХІХ ст. як ‘Gothica minora’ (праці Х.Ф.Массмана): 8 аркушів коментарів до Євангеліє від Іоанна (Skeireins aiwaggeljons), уривки з готського календаря (місяці жовтень та листопад), Алкуїновий рукопис (IX–X ст.), глоси, готські слова в двох латинських купчих (грамота з Неаполя, 561 р.; грамота з Ареццо, 536– 538 рр.), власні назви в латинських та грецьких текстах, три приклади готського алфавіту з назвами літер, декілька зразків речень готською мовою, включаючи фонетичну транскрипцію над словами, деякі готські числа та коментарі стосовно готської вимови, тост готською мовою, а також кримсько-готський словник О.Г. де Бусбека, єдина письмова фіксація кримсько-готської мови, здійснена фламандським дипломатом протягом 1560–1562 рр. Рунічними пам’ятками є: а) надпис на вістрі списа поблизу Ковеля на Волині (*Tilarids/ Tilariþs < о/г *tila- ‘мета, досягнення мети, вдача, успіх’ + *rīðaz ‘той, хто мчиться до мети’, ‘той, хто успішно мчить’, тобто ‘той, що вдало вражає ціль’ або *tila- ‘ціль, досягнення цілі, вдача, успіх’ + *rēðaz ‘порада’;); б) перстень П’єтроасси в Румунії (gutani o wi[h] hailag ‘готів надбання священне, недоторкане’; в) напис на прясельці з Лецкану – idons uft her azo ‘Ідо тканина тут + охоронні руни ax + руна-знак власності o’ (подана інтерпретація написів, запропонована Н.О.Ганіною).